Емоційний шантаж
Любов – то не зброя. Але наші почуття, що ми відчуваємо до інших, нерідко використовуються ними проти нас. Як взаємодіяти з тими, хто намагається використовувати наші почуття? Як не стати жертвою емоційного шантажу і при цьому зберегти стосунки?
Емоційний шантаж – це найпримітивніший та найболючіший вид маніпуляції. Кожен час від часу чує від своїх коханих, друзів, дітей чи колег приблизно таке: «Доведи мені своє кохання – зроби так, як я прошу», «Якщо ти мені не поступишся, то всі дізнаються який ти…» і т.п. Конфлікти внаслідок подібних ультиматумів виникають навіть в міцних та щирих сім’ях та стосунках. Однак не варто вважати всіх маніпуляторів бездушними чудовиськами та егоїстами – найчастіше люди використовують грубу емоційну силу несвідомо.
Уникнути емоційного шантажу неможливо – це найпоширеніша форма взаємодії. Адже дітей навчають основам гри на почуттях майже з пелюшок: «Не зробиш уроки, я буду сердитись», «Будеш себе погано поводитись – віддам твою іграшку сусідському хлопчику». Через 15-20 років хлопчики і дівчатка на повну використовують завчений в дитинстві прийом: «Якщо не хочеш зі мною спати, значить твої почуття нічого не варті», «Якщо не виконаєте моє бажання, то я піду з дому»
Чи варто говорити, що піддаватися на шантаж не можна, як би сильно ви не цінували і дорожили людиною, бо така ситуація буде знов повторюватись і маніпулювати вами зможуть щодня. Емоційному вимаганню можна і треба протистояти. Але для початку необхідно навчитися його розпізнавати.
Головна опора маніпулятора – це наші почуття до нього. Отже, будь- яка вимога, що має формулу «Якщо ти мене любиш (поважаєш, ціниш), то ти повинен (зробити, подарувати, сказати, купити)» - це і буде першим сигналом, що має вас насторожити.
Мирний спосіб вирішити
конфліктну ситуацію
Психологи говорять, що наслідки конфлікту, як не дивно, залежать від поведінки жертви, а не маніпулятора. Якщо під впливом гніву чи образи ви різко відмовите шантажисту, то, скоріш за все ви ризикуєте зовсім зіпсувати ваші стосунки. Якщо ж, піддавшись страху втрати, підете на поводу, то втратите повагу до себе і право голосу. Однак, якщо вам вистачить витримки і соломонівскої мудрості, то вийдете з конфлікту по-королівськи гідно і без втрат.
Отже…
- Ніколи не поспішайте з відповіддю. Уникайте категоричних «так» і «ні». Слабкість шантажиста в тому, що він відкриває всі козирі одразу – пригрозив: «не зробиш це, нашим стосункам кінець!» - і все, більше йому вас налякати нема чим. Відповідайте невизначено та розсудливо: «Я тебе почув, але мені потрібно більше часу, щоб усе обміркувати» або «Прошу тебе, дай мені тайм-аут, мені треба де з ким порадитись». Насправді не важливо, чи є у вас в реальності порадник чи ні. Варто лише нагадати, що шантажист не є центром вашого всесвіту і його гарячність помітно знизиться.
-Тримайте себе в руках. Дайте зрозуміти маніпулятору, що вам небайдужий розв’язок конфлікту і ви цінуєте ваші стосунки, але разом з тим демонструйте спокій і розсудливість. Тоді ваші аргументи охолодять емоційність ситуації. Розмовляючи з шантажистом, тримайте спину рівно, руки вниз, і дивіться йому не прямо в очі, а на перенісся.
- Емоційний бунтар, діючи несвідомо, або зовсім не розуміє, що робить вам боляче, або не вірить в це. Спокійно і рівно розкажіть шантажисту, як виглядає його поведінка зі сторони і скільки страждань вам спричиняє така ситуація. Зазвичай, люди не готові відкрито визнавати, що свідомо роблять боляче близьким людям. Якщо ваша реакція буде спокійною, а ваші доводи будуть переконливі, супротивник відмовиться від погроз і згодиться на співпрацю, переговори та партнерський вихід із конфлікту.
І, головне, ніколи не відповідайте погрозою на погрозу. Примножуючи ультиматуми ви тільки поглибите конфлікт, доводячи його до абсурду. Боротьба двох шантажистів одне проти одного заздалегідь приречена на поразку обох.
Немає коментарів:
Дописати коментар